Історія справи

Постанова ВГСУ від 07.10.2015 року у справі №908/5454/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 908/5454/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С.,суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавної фінансової інспекції в Одеській області, м. Одесана постановуДонецького апеляційного господарського суду від 10.06.2015 рокуу справі господарського суду Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ", м. ОдесадоТовариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-2012", м. Донецькза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаДержавної фінансової інспекції в Одеській області, м. Одесапростягнення 494 050,10 грн.

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: Чернік О.Ю.,

третьої особи: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" (далі за текстом - ПАТ "Одеська ТЕЦ") звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-2012" (далі за текстом - ТОВ "Майстер-2012") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної фінансової інспекції в Одеській області (далі за текстом - ДФІ в Одеській області) про стягнення 494 050, 10 грн. надмірно сплачених грошових коштів по Договору підряду № 496 від 21.12.2012 року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.01.2015 року позовні вимоги задоволено: присуджено до стягнення з ТОВ "Майстер-2012" на користь ПАТ "Одеська ТЕЦ" 494 050, 10 грн. надмірно сплачених грошових коштів та судовий збір.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що Актом ДФІ в Одеській області № 05-11/174 від 30.09.2014 року встановлено безпідставне завищення вартості виконаних робіт за Договором підряду № 496 від 21.12.2012 року у загальній сумі 494 050, 10 грн., а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми є законними та обгрунтованими.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.06.2015 року рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2015 року було скасовано, а у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки сторонами у справі було укладено Договір підряду № 496 від 21.12.2012 року, а кошти, які позивач просив стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату виконаних за Договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави - Договору і вони не можуть вважатися надмірно сплаченими коштами за виконані роботи; при цьому, виявлені ДФІ в Одеській області порушення не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін і зобов'язання, визначені Договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт; відтак, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання в обґрунтування позову про стягнення надмірно сплачених коштів на висновки перевірки фінансової інспекції є необґрунтованим, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ДФІ в Одеській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.06.2015 року та залишити в силі рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2015 року.

Сторонами відзивів на касаційну скаргу подано не було.

Розпорядженням від 05.10.2015 року № 03-05/1598 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., Костенко Т.Ф., Сибіга О.М.

В судовому засіданні представник відповідача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.06.2015 року - без змін.

Позивача та третю особу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Одеська ТЕЦ" (замовник) та ТОВ "Майстер-2012" було укладено Договір підряду № 496 від 21.12.2012 року (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи по реконструкції котлоагрегата ТП-47 ст. № 10 з повною заміною повітрянагрівача (роботи), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи.

Згідно з п. 3.3. Договору додаткові роботи, вартість яких перевищує суму згідно п. 5.1. Договору, і зміна строків, вказаних в п. 6.2. Договору, підлягають письмовому погодженню обома сторонами.

В розділі 4 Договору узгоджено порядок здачі-приймання виконаних робіт та права замовника щодо встановлення їх недоліків та не підписання Актів виконаних робіт.

Відповідно до пункту 5.1. Договору ціна Договору визначається сторонами згідно розцінок діючих цінників та прейскурантів на підставі обсягів робіт, замовлених замовником та складає 9 584 581, 20 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 5.2. Договору вартість робіт, що доручається підряднику, визначається сторонами кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору, та обов'язково надається підрядником.

Згідно розрахунку договірної ціни до Договору, договірна ціна є динамічною.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Майстер-2012" було виконано, а ПАТ "Одеська ТЕЦ" - прийнято підрядні роботи за Договором, про що сторонами складено, підписано та скріплено печатками Акти приймання виконаних робіт форми № КБ-2 за березень 2013 року, квітень 2013 року, квітень 2013 року, травень 2013 року, червень 2013 року, серпень 2013 року, вересень 2013 року та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, які складені та підписані у відповідності з наказом Міністерства регіонального будівництва України № 554 від 04.12.2009 року.

Загальна вартість виконаних відповідачем робіт за Договором склала 8 244 599, 70 грн.

Відповідно до вказаних Актів виконаних робіт форми № КБ-2, Довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 сторони погодили об'єм виконаних робіт, їх якість та вартість і замовник прийняв виконані роботи, не заявивши при цьому про їх недоліки.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі Актів виконаних робіт позивач перерахував відповідачу грошові кошти за виконані роботи платіжними дорученнями на загальну суму 8 244 599, 70 грн.

При цьому, зауважень від ПАТ "Одеська ТЕЦ" на адресу ТОВ "Майстер-2012 про завищення вартості виконаних робіт з вимогою виконати роботи по реконструкції котлоагрегата ТП-47 ст. № 10 з повною заміною повітронагрівача на суму 494 050, 10 або перерахувати вказану суму на рахунок ПАТ "Одеська ТЕЦ" не надходило.

Відтак, судами попередніх інстанцій встановлено, що усі роботи виконані підрядником належним чином та прийняті замовником згідно умов Договору № 496 від 21.12.2012 року у встановлений строк, що підтверджується Актами виконаних робіт за березень 2013 року, квітень 2013 року, квітень 2013 року, травень 2013 року, червень 2013 року, серпень 2013 року, вересень 2013 року.

Крім того, вартість таких робіт узгоджена в розділі 5 Договору і не підлягає зміні, а умови Договору не передбачають дій, направлених на здійснення перерахунку вартості виконаних та оплачених робіт.

В подальшому, відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Одеській області на III квартал 2014 року ревізійною групою ДФІ в Одеській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ "Одеська ТЕЦ" за період з 01.10.2011 року по 30.06.2014 року, за результатами якої складено Акт від 30.09.2014 року № 05-11/174 (Акт ревізії).

В Акті ревізії зафіксовано, що вибірковою перевіркою правильності визначення вартості виконаних робіт при взаєморозрахунках на загальну суму 8 244 599, 70 грн. по актах ф.КБ-2в, у порушення вимог "Правил визначення вартості будівництва", затверджених Наказом Держбуду України від 27.08.2000 року № 147 (із змінами та доповненнями), встановлено безпідставно завищення вартості виконаних робіт у загальній сумі 494 050, 10 грн. з ПДВ.

У зв'язку з цим, ПАТ "Одеська ТЕЦ" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з ТОВ "Майстер-2012" 494 050, 10 грн. надмірно сплачених грошових коштів за Договором підряду № 496 від 21.12.2012 року.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є стягнення надмірно сплачених грошових коштів за договором підряду, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до положень ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Господарськими судами встановлено та позивачем не заперечувалось, що на виконання умов Договору підряду № 496 від 21.12.2012 року відповідач виконав роботи на загальну суму 8 244 599, 70 грн., що підтверджується відповідними Актами виконаних робіт форми № КБ-2, Довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3.

В свою чергу, позивач перерахував відповідачу грошові кошти за виконані роботи платіжними дорученнями на загальну суму 8 244 599, 70 грн., тобто виконані відповідачем роботи були оплачені у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що в своїй позовній заяві ПАТ "Одеська ТЕЦ" як на підставу позовних вимог посилалось на вищевказаний ревізії ДФІ в Одеській області та на приписи ст. 224 Господарського кодексу України.

При цьому, як вірно відзначено апеляційним господарським судом, Акт ревізії ДФІ в Одеській області від 30.09.2014 року № 05- 11/174, на який посилається позивач, лише фіксує можливі фінансові порушення і не є належним доказом порушення ТОВ "Майстер-2012" своїх зобов'язань за Договором.

Крім того, вказаний Акт ревізії ДФІ в Одеській області не є і первинним документом бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази відшкодування позивачем до Державного бюджету України сум завищеної вартості виконаних ТОВ "Майстер-2012" робіт.

Крім того, необхідно відзначити, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди, у тому числі стягнення збитків, заявлених позивачем, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками, вини.

При цьому, стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань здійснюється в порядку ст. 623 Цивільного кодексу України, при застосуванні норм якої враховується і те, що згідно норм ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Однак, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не було доведено факту понесення реальних збитків, а саме втрат, яких позивач зазнав внаслідок виконання договірних зобов'язань.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

При цьому, зі змісту ст. 1212 Цивільного кодексу України вбачається, що для з'ясування, чи набула особа майно без достатньої правової підстави необхідно встановити обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього підстав.

Однак, за умови існування між сторонами договірних правовідносин неналежне виконання відповідачем умов договору може слугувати підставою для відповідальності, а не підставою для повернення коштів відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що сторонами у справі було укладено Договір підряду № 496 від 21.12.2012 року, а кошти, які позивач просив стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату виконаних за Договором робіт і такі кошти набуто за наявності правової підстави - Договору і вони не можуть вважатись надмірно сплаченими коштами за виконані роботи.

Також суд касаційної інстанції вважає вірним висновок апеляційного господарського суду про те, що виявлені ДФІ в Одеській області порушення не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін і зобов'язання, визначені Договором, а, відтак, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання в обґрунтування позову про стягнення надмірно сплачених коштів на висновки перевірки фінансової інспекції є необґрунтованим, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи ДФІ в Одеській області, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм, не спростовують законних та обгрунтованих висновків суду апеляційної інстанції і вже були предметом розгляду в апеляційному господарському суді та обґрунтовано ним відхилені.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських суду апеляційної інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.06.2015 року у справі № 908/5454/14 - залишити без змін.

Головуючий суддяВ.С. Божок СуддіТ.Ф. Костенко О.М. Сибіга